Горизонтальний пластичний балет: пластик-шоу-класик

Автор − Юлія Бойко

Фізичне виховання дошкільнят буде значно ефективнішим, якщо збагатити його величезним потенціалом музики й театралізованої діяльності дітей під керівництвом дорослих. Ця ідея втілена в авторській технології Миколи Єфименка, що має назву горизонтальний пластичний балет (пластик-шоу)її елементи — музичність, хореографічність, образність, естетичність, драматизація, жестикуляція, пластичне самовираження.

Звісно, слово "балет" вжито у дещо не традиційному, а швидше опосередкованому значенні. Такий балет без спеціальної підготовки можуть освоїти практично всі, хто бажає: хлопчики і дівчатка, юнаки й дівчата, чоловіки й жінки та навіть дідусі й бабусі!

Горизонтальний пластичний балет (пластик-шоу) — система фізичного виховання, спортивного тренування, корекції, оздоровлення й творчого самовираження дошкільнят, яка містить елементи гімнастики (вправи з предметами), йоги (окремі пози), акробатики (напівшпагати та перекочування), хореографії (положення тіла, рухи руками, тулубом тощо), ритмічної гімнастики (танцювальні вправи).

Горизонтальний пластичний балет — не просто цікава форма роботи з дітьми, це — нова форма фізичного виховання дошкільнят, побудована на природних законах біологічного розвитку дитини, насамперед на еволюційному принципі рухово-ігрової активності. У тренінгах застосовуються гармонійні фізичні навантаження на скелет (хребетний стовп) та м'язову систему дітей переважно  в лежачо-горизонтальних положеннях (своєрідна партерна гімнастика). Дітям дуже подобаються ці заняття, в яких чудово поєднуються пластика рухів, ритм, музика, фантазія, сюжетні колізії та емоції. Навіть після занять дівчатка уявляють себе "зірочками", "весняночками", "квіточками", "маленькими балеринками".

Горизонтальний пластичний балет дає дітям творчу насолоду, спонукає їх до рухово-ігрових дій. Малюки вчаться фантазувати, уявляти, імпровізувати, що значно збагачує їхній творчий потенціал.

"ЗАГАДКА" НАЗВИ

Розшифруємо назву цього фізкультурно-естетичного напряму.

1. Слово "горизонтальний" означає, що основу авторської системи становлять лежачо-горизонтальні пози та рухи: вправи у положенні лежачи на спині; на боці; на животі; перевертання зі спини на живіт та навпаки, різні розвертання; повзання по-пластунському; вправи на низьких карачках на місці; повзання на низьких карачках; вправи на середніх карачках на місці; повзання на середніх карачках; вправи на високих карачках на місці; повзання на високих карачках; вправи на задніх карачках на місці; повзання на задніх карачках; вправи в положенні сидячи на місці; пересування у положенні сидячи; вправи на низьких, середніх і високих колінах на місці; пересування на колінах. Названі вправи становлять основу тренувальних програм з пластик-шоу-класик (термін буде розшифровано нижче).

Переконані: в положеннях лежачи можна повною мірою проявити себе (самовиразитися) в танцювальних рухах. У хореографії вже давно існує таке поняття, як партерний балет, тобто рухи, виконувані танцюристами в положенні лежачи на підлозі (килимі).

2. Слово "пластичний" у назві означає, що під час виконання програми пластик-шоу переважають відносно повільні, спокійні, плавні рухи, що виключає швидкі, різкі, "вибухові" вправи. Рух за такого стилю ніби "розмивається" в часі. Якщо провести аналогію з живописом, то стиль ритмічної гімнастики, аеробіки, шейпінгу нагадує графіку вугіллям з короткими, штриховими й розложистими швидкими рухами, акцентами. Горизонтально-пластичний балет можна більше порівняти з живописом маслом, зі спокійними, подовженими мазками, що накладаються один на одний.

Рухи в пластик-шоу нагадують котячі — граційно-плавні, без зайвої метушні, сповнені стриманої сили й гідності. У цьому сенсі можна говорити про котячий стиль рухівщо не стільки проявляється зовні, скільки в сконцентрованості на внутрішніх м'язових напруженнях. За уявними легкістю й невеликим навантаженням криється дуже потужний розвивально-оздоровчий ефект, що вже давно використовується в найдавнішій китайській гімнастиці у-шу.

Поспостерігайте за людиною під час її природних проявів протягом дня. У рухах (за винятком надзвичайних життєвих ситуацій) переважає спокійний, плавний, стійкий раціональний темп, без різких прискорень та балістичних розмахувань. Це — людський стиль. Ритм частоти серцевих скорочень теж невисокий і становить у здорової людини 45-100 ударів на хвилину, ще рідша частота дихання. У музиці ці темпи називаються італійською Adagio (тихо, спокійно, повільно), Andante (спокійно, розмірено), Moderato (помірно, стримано). Гарно сказано!

3. Слово "балет" ніби відразу підкреслює естетичну спрямованість пластик-шоу, його належність і до мистецтва. Це передбачає регулярне осягнення світу Музики — класичної, обробленої, сучасної, бажано чисто інструментальної, хоча й не обов'язково. Тут також можна говорити про сприйняття музики, про її розуміння, відчуття, асоціації, які народжуються при цьому, образи, які виникають, що їх хочеться втілити в рухах.

Гармонійна єдність педагогіки, спорту та мистецтва

Таким чином, горизонтальний пластичний балет можна представити як перехрестя трьох дивовижних за своєю потужністю і красою напрямів: педагогіки, спорту та мистецтва. Горизонтальний пластичний балет водночас є і великим розділом педагогіки, і дуже природним, доступним кожному видом спорту, і перспективним напрямом у мистецтві. Іншими словами, система пластик-шоу — синтетичний, універсальний і демократичний напрям удосконалення людського тіла, розуму й душі. І, що найдивовижніше, — всі три складові мають оздоровчу спрямованість, яка не забирає, а примножує здоров'я.

Ми впроваджували горизонтальний пластичний балет у педагогічну діяльність ДНЗ №15 "Зірочка" м. Кіровограда у вигляді гурткової роботи. В основу тренінгів покладено напрям пластик-шоу-класик з обов'язковим дотриманням усіх методичних канонів авторської технології.

Пластик-шоу-класик — початкова, головна форма горизонтального пластичного балету. У ній обов'язковими є всі пропоновані автором методичні канони: пози старту, фінішу, повільний, пластичний стиль рухів, а також враховано протипоказання для дітей і дорослих. Цей напрям найоптимальніший для застосування в дошкільному навчальному закладі.

Методичні особливості пластик-шоу

Детальніше спинимося на стартових позах пластик-шоу-класик. Природно, в суворо методичному варіанті вони мають виконуватися в положенні лежачи.

Стартові пози

  • На боці в "позі ембріона", округливши спину, зібравшись, згрупувавшись: поза немовляти, анатомічно й енергетично найсприятливіша.
  • На боці в "позі напівембріона", коли тулуб та кінцівки порівняно з попередньою позою дещо розкриті, випрямлені.
  • На спині в "позі ембріона", обхопивши гомілки руками.
  • На животі в "позі ембріона", руки при цьому обхоплюють гомілки або лежать на підлозі вздовж гомілок.
  • На спині у розслабленій позі, руки вздовж тулуба долонями вниз, ступні природно розведені назовні.
  • На животі, голова повернута вбік, руки вздовж тулуба долонями вгору, стопи дещо всередину.

Щоб зрозуміти, як завершуються композиції пластик-шоу-класик, звернемося до поз фінішу.

Фінішні пози

  • На високих колінах, погляд спрямований уперед-угору, руки випрямлені вгору — в сторони, коліна розставлені на ширину плечей.
  • На одному коліні, друга нога зігнута в коліні, виноситься вперед та спирається на стопу, носок.
  • На високих колінах, у парах, стоячи навпроти одне одного, торкаючись кистями випрямлених угору та злегка розведених рук.
  • На високих колінах, у парах, стоячи поруч одне з одним, з'єднавши вгорі кисті різнойменних рук.
  • На високих колінах, у парах, стоячи спиною одне до одного, з'єднавши кисті випрямленихугору и злегка розведених рук.
  • Вище було наведено базові пози фінішу, які варіюються за різних шикувань: у шеренгу, в коло, в трійки, четвірки з використанням індивідуального інвентарю (м'яча, обруча, гімнастичної палиці) або одного предмета для всіх (мотузки, стрічки, жердини тощо).

В окремих видах пластик-шоу допускається підйом у позу прямостояння, і, отже, — фінішування в цій позі з піднятими й дещо розведеними руками.

Однак базовою для завершення балетної композиції є поза, названа автором "поза подяки", що виконується з положення на високих колінах, руки випрямлені вгору й трохи розведені в сторони. На думку М. Єфименка, цю позу обрано не випадково — в ній ураховано кілька етичних та біологічних моментів:

  • хребет дитини (дорослого) не зазнає максимального гравітаційного навантаження;
  • це — своєрідна фізкультурна молитва (звернення до Вищих сил), що символізує умовний рух протягом життя: від примітивного до божественного. У тренінгах з дошкільнятами можна звертатися до Сонечка, Зірочки, Місяця, Неба, Чарівного птаха тощо. Важливо, щоб і текст звернення був відповідним.